• Головна
  • Новини
  • ХХХІІІ читання академіка В.І. Вернадського «Наука – основа незалежності, міцності та обороноздатності держави», присвячені 160-річчю від дня народження цього видатного вченого і першого Президента Академії

ХХХІІІ читання академіка В.І. Вернадського «Наука – основа незалежності, міцності та обороноздатності держави», присвячені 160-річчю від дня народження цього видатного вченого і першого Президента Академії

20.03.2023

14 березня 2023 року в будівлі Президії НАН України у Києві відбулися ХХХІІІ читання академіка В.І. Вернадського «Наука – основа незалежності, міцності та обороноздатності держави», присвячені 160-річчю від дня народження цього видатного вченого і першого Президента Академії.

Учасників заходу привітав віцепрезидент Національної академії наук України, голова Секції хімічних і біологічних наук НАН України, голова Комісії НАН України з наукової спадщини академіка В.І. Вернадського академік Вячеслав Кошечко

Доповідь «До системного підходу в програмі керованої еволюції» виголосив заступник директора Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України академік Олександр Палагін:

«Еволюція формує нові виклики, розподіляє акценти серед актуальних питань і пріоритетність виконання завдань, що стоять перед людством. Здатність відповідати на виклики є перевіркою готовності цивілізації до подальшого розвитку.

Учення Володимира Вернадського з’явилося близько 100 років тому, але сьогодні, на жаль, іще не можна констатувати, що людство дійшло до його ідей. Поточна ситуація свідчить про проблеми у функціонуванні нинішньої системи забезпечення безпеки світу. А це безпосередньо впливає на перспективи сталого розвитку нашої планети.

Загальна кількість загиблих у військових конфліктах у період після Другої світової війни сягає майже 15% від її загальних втрат. Ці втрати стали можливими попри існування Ради безпеки ООН, рішення якої юридично обов’язкові для всіх держав – членів цієї організації. 11% населення планети (тобто майже 900 мільйонів людей) живуть в умовах ризику власній безпеці.

Трагічні події, що відбуваються сьогодні в Україні, дають їй підстави і права ініціювати побудову системної моделі й організаційно-методологічних засад забезпечення цілеспрямованого сталого розвитку Землі з проєкцією на Україну. Йдеться про створення системної інфраструктури, що враховує загальні інтереси людства і визначає комплекс заходів, які гарантують усім (без винятку) її суб’єктам безпеку життя, а загалом – процвітання планети на шляху еволюційного розвитку з використанням сучасних інтелектуальних інформаційно-аналітичних технологій.

Пропозиції щодо проєктування системи світоустрою ґрунтуються на загальновизнаній ноосферній теорії академіка В.І. Вернадського. Ноосферна парадигма обґрунтовує необхідність побудови наукового фундаменту керованої еволюції планети, а також конструктивної формалізованої моделі світоустрою, що відповідає всім викликам сьогоднішнього небезпечного стану життя на нашій планеті в усій єдності її складників (довкілля, здоров’я людини, енергетика, промисловість, безпека життя і, нарешті, цілеспрямований розвиток самої науки).

Світоустрій потребує трансформації та ефективного механізму управління процесами глобальної еволюції, зокрема заснування нових інституцій та реорганізації нинішніх, функціональними обов’язками яких буде розроблення і впровадження програми сталого розвитку з використанням системного підходу, забезпечення функціонування прозорих систем моніторингу і контролю, оперативного реагування на відхилення від норм і правил усіма членами світової спільноти. Важливо визначити термін «конфлікт» і розв’язувати конфлікти й отримувати оптимальні консенсуси за допомогою точних математичних методів.

А для початку слід визначити часові межі ноосферогенезу, його етапи й завдання, розробити «дорожню карту» з позиції сучасних викликів і нагальних потреб України.

Отже, пропонується механізм управління процесами глобальної еволюції, в основі якого лежить кібернетична модель зі зворотним зв’язком і чітким формулюванням критеріїв за всіма функціональними складниками, єдністю далеких і близьких цілей (досвід академіка Віктора Глушкова (ЗДАС)), усвідомленням нескінченної вартості життя («благоговіння перед життям» за Альбертом Швейцером), забезпеченням її безпеки на всіх рівнях системи».

На думку академіка Олександра Палагіна, кібернетична модель світоустрою має ґрунтуватися на трансдисциплінарній парадигмі розвитку знань і управління наукою та високими технологіями. Це, своєю чергою, передбачає інтеграцію знань на онтологічному та загальнотеоретичному рівнях, міждисциплінарну взаємодію, кластери конвергенції, побудову індустрії знань і наукової картини. Потрібно цілеспрямовано формувати планетарну свідомість людини (так вважав і Володимир Вернадський) та розвивати когнітивні технології, використовуючи штучний і консолідований інтелект (інфосферу).

Підсумовуючи, доповідач виокремив деякі з основних напрямів керованої еволюції, що потребують уваги на першому етапі реалізації стратегії впровадження. Це:

1) реалізація трансдисциплінарної парадигми розвитку науки і наукових знань, що забезпечують побудову Наукової картини світу (як Єдиного знання), необхідної для ефективної керованої еволюції планети;

2) розроблення тривалої програми когнітивної еволюції людського суспільства на основі критеріїв безпеки, індексів добробуту і розвитку культури;

3) розроблення програми пріоритетного гарантування безпеки життя планети, нації (країни), окремої людини;

4) розв’язання проблем широкого використання відновлюваних енергетичних ресурсів;

5) впровадження і підтримка програм розвитку екологічного стану планети;

6) розроблення ефективних науково обґрунтованих заходів забезпечення здоров’я людини.

7) ініціалізація широкого молодіжного руху, спрямованого на лідерську участь у програмі керованої еволюції планети за допомогою Інтернету, засобів масової інформації, розвитку творчого ентузіазму.

«Впровадження запропонованої програми потребує налагодження ефективної взаємодії між науковими спільнотами світу, політичними лідерами, лідерами думок і передусім молоддю, що об’єднується у політичні партії майбутнього та бере відповідальність на себе», – наголосив академік Олександр Палагін.

Читання підсумував Президент Національної академії наук України академік Анатолій Загородній: «Із виголошених сьогодні доповідей випливає лише один висновок – вчення Володимира Івановича Вернадського, його наукова спадщина надзвичайно актуальні. Це, по суті, невичерпне джерело для роздумів, для вивчення того, що відбувається навколо нас. Саме системний підхід Володимира Івановича дає змогу осмислювати все це значно глибше.

Дуже добре, що у нашій Академії працює Комісія з наукової спадщини академіка В.І. Вернадського. Ці заходи завжди дуже цікаві. І сьогодні теж можна було отримати справжню втіху, слухаючи надзвичайно інформативні доповіді. Комісія продовжує працювати.

Посилання на захід на саті НАН України

Посилання на захід на сторінці Facabook НАН України