В цей день майже одночасно на трьох різних майданчиках відбулись заходи, що мали на меті не лише нагадати сучасникам про наукові досягнення та творчий шлях В.М. Глушкова як непересічної особистості, але й презентувати розвиток його ідей в роботах науковців, освітян та творчої молоді.
О 10:30 в форматі онлайн-конференції в Інституті кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України та НТУУ "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" розпочала роботу XII Конференція «Піонер кібернетики академік В.М. Глушков: ідеї для майбутнього».
Матеріали конференції
О 14:00 до неї доєдналась секція юних науковців Малої академії наук України, де учні в межах проєкту «Відкрита освітня лабораторія» презентували виступи переможців конкурсу «Глушковські читання – 2023».
Програма секції МАН
В цей же день в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана відбулась Науково-практична конференція молодих вчених «Кібернетика: теорія та практика» ”, що складалась з двох частин. Перша частина – це пленарне засідання (відкрила його завідувач кафедри системного аналізу та кібербезпеки д-р. фіз.мат.наук, проф. Джалладова І.А.); друга частина конференції відбулась у форматі KNEU HACK-CON і була присвячена практичним завданням та підвищенню навичок в області інформаційної та кібербезпеки
Детальніше про цей захопливий захід
Звіт про конференцію
«Піонер кібернетики академік В.М. Глушков: ідеї для майбутнього»
26 жовтня 2023 року спільними зусиллями Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України та НТУУ "КПІ імені Ігоря Сікорського" в онлайн-режимі відбулася ХІІ Міжнародна науково-практична конференція "Глушковські читання-2023" до 100-річного ювілею академіка В.М. Глушкова
Відкрив засідання з нагоди 100-річчя Віктора Михайловича Глушкова ведучий пленарного засідання академік НАН України, заступник директора з наукової роботи Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України Олександр Палагін.
З привітанням до учасників конференції звернувся член організаційного комітету конференції, академік НАНУ, голова вченої ради НТУУ “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”, науковий керівник Інституту телекомунікацій НТУУ “КПІ імені Ігоря Сікорського” Михайло Ільченко. Він нагадав, що ми святкуємо 100-річчя вченого світового масштабу. Це підтверджує отримана Віктором Михайловичем нагорода від Міжнародного комп'ютерного товариства ІЕЕЕ – медаль "Піонер комп'ютерної техніки". Про наукові досягнення і здобутки Віктора Глушкова відзначалось багатьма колегами і вченими НАН України на низці державних заходів, що відбулись як в межах ІК НАНУ і інших інститутів та навчальних закладів, так і на рівні Загальних зборів НАН України. Багато нових ідей В.М. Глушкова пов’язані з Київським політехнічним інститутом. Видатний учений приділяв велику увагу підготовці людського капіталу для створення цифрового майбутнього країни та цифровізації суспільства. За його ініціативи було організовано кафедру обчислювальної математики в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка і кафедру Обчислювальної техніки в КПІ. Михайло Юхимович ознайомив учасників з численними заходами, що відбулись в НТУУ "КПІ імені Ігоря Сікорського" з нагоди 100-річчя академіка В.М. Глушкова та акцентував увагу учасників на пророчих словах Віктора Михайловича, що «поєднання засобів телекомунікації з машинною інформатикою дозволяє передбачати, що уже недалеко той день, коли зникнуть звичайні книги, газети та журнали. Натомість кожна людина буде носить з собою «електронний блокнот», що є комбінацією мініатюрного дисплея з радіоприймачем. Набираючи на клавіатурі цього дисплея потрібний код, можна буде, перебуваючи в будь-якому місці на нашій планеті, викликати з комп’ютерних баз даних, пов’язаних у мережі, будь-які зображення, які замінять не тільки сучасні книги та газети, а й сучасні телевізори» (написано 1982 року)!
Дуже цікавою і динамічною була доповідь професорки Тетяни Єрмольєвої з Інтернаціонального інституту прикладного системного аналізу (IIASA) в австрійському місті Лаксенбург. Вона відзначила роль Віктора Михайловича в розвитку основних ідей та напрямів розвитку інформаційних технологій для керування процесами в різних сферах економіки, а також технологічними процесами. На конференції було презентовано колективну роботу "Моделювання для управління харчовою, енергетичною, водною, соціальною, екологічною та NEXUS безпекою", здійснення якої починалось під керівництвом професора Юрія Єрмольєва (03.11.1936 – 01.10.2022). Вона також ознайомила колег з результатами досліджень IIASA в питаннях інтегрованого моделювання та надійного управління для сталого розвитку взаємозв’язками в системі продовольство-енергетика-водопостачання. Детальніше доповідачка зупинилась на особливостях та перевагах моделі GLOBIOM для уникнення системних ризиків та дисбалансів. Серед співавторів цієї роботи – президент НАН України Анатолій Завгородній та віце-президент НАН України В'ячеслав Богданов. Посилання на відео
За традицією, учасників конференції привітав професор Бенджамін Петерс із Університету Талси (США), автор відомих праць з історії інформаційних технологій, зокрема популярної книги "Як не об'єднати у загальну мережу цілу націю. Непроста історія радянського інтернету". Ця книга викликала широкий резонанс у науковому середовищі. Цього роки Бенджамін Пітерс познайомив учасників конференції з матеріалом для нової книги, що розкриває ідеї дослідження та створення штучного інтелекту. Він наголосив, що декілька розділів присвячені опису напрямів та ідей «київської школи» штучного інтелекту та попросив учасників конференції допомогти розширити наявну у нього базу інформації. Посилання на відео
Справжньою родзинкою конференції став виступ Юлії Бережко-Камінської, авторки нової книги «Віктор Глушков – творець нових світів», яку підготувало видавництво «Саміт-книга». Письменниця цікаво і захопливо розповіла про особливості роботи над матеріалом, її сприйняття багатогранної постаті Глушкова, як людини цілеспрямованої, що багато працює, вміє цінувати час, прагне нових знань і вміє доносити їх до оточуючих. Ця книга, що розрахована на молодь і людей, далеких від кібернетики, має популяризувати як життєвий і науковий шлях академіка Глушкова, так і показати його як цікаву людину, непересічну особистість. Посилання на відео
Далі ідеї штучного інтелекту були розглянуто в доповіді завідувача кафедри теоретичної кібернетики факультету комп'ютерних наук та кібернетики КНУ імені Тараса Шевченка члена-кореспондента НАН України Юрія Крака «Штучний інтелект – головна парадигма В.М. Глушкова». Він оцінив сучасні виклики розвитку штучного інтелекту; зробив детальний огляд наукових джерел та піонерських ідей Віктора Михайловича в питаннях розвитку штучного інтелекту. Юрій Крак підкреслив, що парадигма штучного інтелекту є основною парадигмою в дослідженнях В.М. Глушкова.
Роман Богачев, завідувач кафедри філософії розкрив філософське розуміння того, що робив Віктор Михайлович, зазначивши, що людина є ансамблем суспільних відносин, у яких перебуває. Кожна епоха народжує власних титанів і одним з таких титанів духу був, є та буде в майбутньому В.М. Глушков. Це дійсно так, оскільки він дарує людству не просто втілення розуміння творчої «людини мережі», а практично мереживо людяних відносин та стосунків і є прикладом того, як треба ставити і досягати цілі в будь-якому напрямі наукової діяльності та творчості. Наприклад, Глушков творчо та серйозно ставився як до локальних проектів (наприклад, із футбольною командою "Динамо" (Київ)), так і до масштабних ( як складні логістичні проектами на рівні цілої країни). Всі проекти Віктора Михайловича мають саме творчий характер, вони сприяють виникненню й поставанню життя. Посилання на відео
Знаковою була доповідь завідувача відділом теорії цифрових автоматів Олександра Летичевського. В доповіді «Алгебраїчна школа В.М. Глушкова» він не тільки ознайомив учасників конференції з деякими основними напрямами досліджень алгебраїчної школи В.М. Глушкова, але й показав еволюцію цих ідей з подальшим практичним застосуванням здобутків в сучасній індустрії. Зокрема, він нагадав:
- про визначні особливості мови високого рівня Аналітик для серії машин ДНЄПР (1968 р.), яка сьогодні існує в вигляді Аналітик-7;
- про систему алгебраїчного програмування;
- про теорію застосування агентів та середовищ (кінець 90-х рр.) – розвиток ідеї взаємодії керуючого та операційного автоматів (запропонована в 60-х рр.), яка зараз використовується як основа інсерційного моделювання;
- про алгоритміку та алгебру поведінки В.М. Глушкова.
Останнім часом інсерційне моделювання успішно показало себе в кібербезпеці для тестування системи на вразливість до кібератак та в технології квантової біології (яку також передбачив Віктор Михайлович). Завдяки багаторічній трансформації сучасна алгебраїчна школа Глушкова лишилась актуальною та розвивається в різних напрямах (вирішення задач безпеки, вивчення властивостей речовин, створення нових ліків, матеріалів тощо). Посилання на відео
Особливе місце займає доповідь академіка НАН України Валерія Задіраки. Він поділився своїми спогадами про уміння Віктора Михайловича Глушкова бути чудовим лектором і постійно підтримувати зацікавленість слухачів. Важливою є розповідь про започаткування , історію та еволюцію симпозіуму «Питання оптимізації і організації обчислень». Посилання на відео
Надзвичайно цікаво та творчо були розкриті прикладні аспекти сучасної реалізації пророчих ідей Віктора Михайловича в доповідях:
- "Від електронних документів ЦЕРН до великих даних" (Василь Горбачук, д. ф..-м. н., зав. відділу ІК НАНУ);
- "Теоретичні основи обґрунтування меж безпечного існування динамічних систем" (Юрі Харазішвілі – д. е. н., гол. н. с. ІЕП НАН України);
- "Актуальні питання розвитку систем електронної комерції" (Плескач В.Л. – д.е.н., к.т.н., проф., завідувач кафедри прикладних інформаційних систем КНУ імені Тараса Шевченка).
Всі, хто виступав на конференції, зауважили, що були засмучені і вражені тим, як несподівано і дуже рано пішла з життя донька Віктора Михайловича – Віра Вікторівна Глушкова. Всі роки вона надихала та ініціювала цю конференцію, готувала багато нового матеріалу і робила цікаві доповіді, які відкривали нові грані життя та творчості Віктора Михайловича.
Завершуючи пленарне засідання, академік НАН України, заступник директора з наукової роботи Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України Олександр Палагін розкрив розвиток ідеї ноосфери В. Вернадського в працях Глушкова та їхню екстраполяцію на сучасність. Проблеми еволюції подано в його доповіді яка трикутник: Знання-Людина з її проблемами, Екологія та Еволюція. Сьогодні гостро постала проблема інтеграції наук, відбувається процес трансдисциплінарної (ТД) інтеграції знань зі створенням ТД-кластерів конвергенцій, які мають синергетичний ефект, що стимулює створення нових методів і технологій. Саме тому інфосфера, когнітивістика, проблеми використання знань потребують першочергового розвитку.
Після надзвичайно насиченої та цікавої пленарної частини відбулися не менш цікаві секційні засідання, де презентації наукових та технічних розробок чергувалися з філософським осмисленням проблем сучасного цифрового розвитку суспільства.
Учасники конференції та організатори відзначали, що дана конференція допомагає оцінити вплив ідей Віктора Михайловича на сучасні напрями розвитку інформаційних технологій та цифровізацію економічної, соціальної , освітньої та оборонної діяльності в країні.
Після завершення виступів та дискусії було прийнято рішення:
- продовжувати проводити конференцію «Глушковські читання» не менше, як один раз на два роки;
- розмістити електронну версію матеріалів ХIІ Міжнародної науково-практичної конференції «Глушковські читання» на web-сторінці конференції
- http://glushkov.kpi.ua та на сайті Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України;
- розмістити інформацію про проведення ХIІ Міжнародної науково-практичної конференції «Глушковські читання» на сайті Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України (https://incyb.kiev.ua);
- висловити подяку Оргкомітету конференції за його організацію і проведення.