Department of sensor devices, systems and technologies of contactless diagnostics

Head of the department:

Primin Mikhail Andreevich

Doctor of Technical Sciences, Senior Researcher

 The department was founded in 1980. Until February 14, 2014, the department was headed by  Voitovych Ihor Danylovych , Doctor of Technical Sciences, Professor, Academician of the National Academy of Sciences of Ukraine, Honored Worker of Science and Technology of Ukraine, Laureate of the State Prize of Ukraine in Science and Technology, Laureate of the B .М. Glushkova. 

 The department has 15 researchers, including 2 doctors and 7 candidates of science. 

Відділ сенсорних пристроїв, систем та технологій безконтактної діагностики

ОСНОВНІ НАПРЯМИ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • теоретичні основи та технічні засоби безконтактної діагностики в медицині, біології, екології, техніці;
  • нові інформаційні технології на основі вимірювань електричних, магнітних і оптичних сигналів та їх просторово-часового аналізу;
  • елементи, пристрої та системи на основі надпровідності, оптоелектроніки, наноелектроніки, молекулярної електроніки, квантових обчислень;
  • тонкоплівкові технології для сенсорних елементів і пристроїв.

НАЙВАЖЛИВІШІ РЕЗУЛЬТАТИ

  • розроблені нові оригінальні методи і алгоритми відображення та чисельного аналізу карт густини струмів в міокарді за допомогою магнітокардіографічної  технології, що дає можливість виявляти серцеві захворювання на дуже ранній стадії, коли чутливість і специфічність електрокардіографії недостатні. Визначено основні сфери застосування методу і техніки магнітокардіографічного картування: неінвазійна діагностика захворювань коронарних артерій, ішемії, аритмії; вивчення проаритмогенної дії лікарських препаратів; раннє виявлення реакції відторгнення після кардіологічної трансплантації; вивчення патофізіологічної ролі і терапевтичного потенціалу препаратів на основі стовбурових клітин;
  • магнітокардіологічна система повністю готова для клінічного застосування. Вона пройшла Державну сертифікацію як медичний виріб;
  • розроблено точний аналітичний метод вирішення оберненої задачі магнітостатики для декількох джерел сигналу, довільно розподілених у тривимірному просторі, і на його основі створено та впроваджено нову інформаційну технологію аналізу даних магнітометричних вимірювань;
  • з використанням ефекту поверхневого плазмонного резонансу (ППР) розроблено базову модель портативного приладу «Плазмонотест» на основі розбіжного променя поляризованого випромінювання, оптичної призми, системи лінз та фотодіодної ПЗС-лінійки. Особливістю ППР діагностики є швидкість проведення аналізу та висока чутливість. Відсутність рухомих елементів для зміни кута падіння променя та застосування ППР підкладинок з підвищеною адгезією забезпечують високу надійність приладу. Практичне застосування приладу базується на контролі оптичних сталих оточуючого середовища та/або тонких плівок нанометрової товщини на поверхні сенсорного чіпу, у тому числі в реальному часі при дослідженні нестаціонарних процесів.
  • Принцип аналітичної дії приладу «Плазмонотест» полягає в реєстрації специфічної взаємодії молекул аналіта (проби) з селективним шаром, нанесеним на поверхню ППР-підкладинки. Основні області застосування: медична та ветеринарна експрес-діагностика; контроль харчових продуктів; контроль довкілля; біотехнологія;
  • розроблені портативні прилади для дослідження параметрів функціонування мікроциркуляторної ланки системи кровообігу і пульсової діагностики. Прилади дають змогу оцінити реакцію на зміну зовнішніх умов та визначити адаптаційні можливості людини. Робота приладів базується на вимірюванні поглинання світлової енергії гемоглобіном крові. Області застосування: діагностика стану периферійного відділу системи кровообігу та виявлення запасів її стабільності під впливом навантажень; оцінка гемодинаміки мікроциркуляторної ланки системи кровообігу та виявлення відхилень; виявлення професійних захворювань, пов`язаних з кровообігом; контроль ефективності застосування лікувальних заходів; отримання даних для визначення індексу здоров`я і оцінки психофізіологічного стану людини;
  • розроблено портативний прилад «Гемоглобінометр» для неінвазивного (без взяття крові) визначення концентрації гемоглобіну в крові і в живій тканині. Області застосування: скринінгове обстеження населення з метою ранньої діагностики анемічних станів та подальшої діагностики патології, що їх супроводжує; діагностика та слідкування за лікуванням травм, опіків, пухлин, рожистих запалень та інших захворювань шкіри;
  • створена надчутлива СКВІД магнітометрична система для вимірювань магнітних сигналів, які випромінюються лабораторними тваринами та іншими дрібними об’єктами. Просторова карта розподілу виміряних магнітних сигналів є основою для оцінки розподілу магнітних носіїв в різних органах тварини. За допомогою даної системи визначаються також найслабші магнітні властивості тих чи інших матеріалів;
  • розроблені зразки інтелектуальних газоаналізаторів, зокрема для аналізу складу повітря, яке видихає людина. За допомогою такого сенсора можна діагностувати перші ознаки деяких захворювань, які викликають виникнення ацетону, аміаку, оксиду азоту і інших. Сенсори дадуть змогу слідкувати за фізичним станом спортсменів, альпіністів, водолазів тощо;
  • розроблено електродинамічну теорію надпровідникових квантових інтерферометрів (SQUID) як надчутливих сенсорних елементів;
  • розроблено теорію і мікроелектронну технологію елементів обчислювальної та вимірювальної техніки на основі ефекту Джозефсона в надпровідниках;
  • вийшли з друку монографії «Інтелектуальні сенсори», «Сенсоры на основе плазмонного резонанса: принципы, технологии применения», а також в Росії підручник «Интелектуальные сенсоры» (автори І.Д.Войтович. В.М.Корсунський), в яких зібрані і узагальнені матеріали стосовно майже всіх відомих типів сенсорів. По кожному типу сенсорів приводяться фізичні основи і стан розробок у світі. Приводяться математичні співвідношення і алгоритми, які обґрунтовують необхідність і способи обробки первинної інформації із застосуванням засобів сучасної мікроелектронної бази, у тому числі мікропроцесорної техніки, що саме і надає сенсорам статусу інтелектуальних.