1990 р. народження, закінчив факультет кібернетики КНУ ім. Т. Шевченка у 2012 році. Спеціальність за дипломом – математик-аналітик з дослідження операцій.

З серпня 2012 року працює в Інституті кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України.

3 2014 по 2017 р. навчався в аспірантурі Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України за спеціальністю 01.05.02 Математичне моделювання та обчислювальні методи.

Методи оптимізації гладких та негладких функцій

r-алгоритм та метод еліпсоїдів

Розробка програмного забезпечення  (Python, Octave)

Досліджено декілька модифікацій r-алгоритмів та модифікацію методу еліпсоїдів,  розроблені програмні реалізації протестовано для різних класів задач.

Результати представлені в роботах:

1. Стецюк П.И., Ивличев А.В. Тестовые эксперименты с r-алгоритмом для мегабайтных систем линейных уравнений с двухсторонними границами на переменные. VI МІЖНАРОДНА ШКОЛА-СЕМІНАР “ТЕОРІЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ” Ужгород, 1 – 6 жовтня 2012 р. С. 187-189.
2. Лиховид А.П., Фесюк О.В., Івлічев А.В. Оптимальне завантаження енергосистем з відключенням енергоблоків. Теорія оптимальних рішень. Київ: Ін-т кібернетики ім. В.М.Глушкова НАН України, 2013. С. 102–107.
3. Стецюк П.И., Ивличев А.В., Ищенко А.А. О сходимости R_μ(α)-алгоритма. Компьютерная математика. К.: Ин-т кибернетики им. В.М. Глушкова НАН Украины, 2015. № 1. С. 142-152.
4. Т.А. Бардадым, Н.Г. Журбенко, А.В.Ивличев, А.П. Лиховид. Использование r -алгоритма для задач с критическими множите лями. Тези ХV Ювілейної Міжнародної науково-практичної конференції “МАТЕМАТИЧНЕ ТА ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ СИСТЕМ”, Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпро, 22-24 листопада 2017. C. 13.
5. Бардадым Т.А., Журбенко Н.Г., Лиховид А.П., Ивличев А.В. Использование r-алгоритма в методе модифицированной функции Лагранжа для задач с критическими множителями. Компьютерная математика. К.: Ин-т кибернетики им. В.М. Глушкова НАН Украины, 2017. № 2. С. 101-107.
6. Лиховид А.П., Ивличев А.В. Результаты тестирования двух реализаций r-алгоритма. Теорія оптимальних рішень. Київ: Ін-т кибернетики ім. В.М.Глушкова НАН України, 2018 . С. 42–48.
7. Стецюк П.І., Хом’як О.М., Івлічев А.В., Жмуд О.О. Узагальнений метод еліпсоїдів. У Субградієнтні алгоритми та задачі на комбінаторних конфігураціях. Київ: Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2019. С. 62-81.
8. Стецюк П.І., Івлічев А.В. Метод еліпсоїдів та Octave-програма emshor. Міжнародний симпозіум «Інтелектуальні рішення», Ужгород, 15–20 квітня 2019 року. C. 119-120.

Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка (2016 р.)

2016 – 2020                       аспірант відділу методів негладкої оптимізації Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України

2019 – теперішній час      асистент кафедри інтелектуальних програмних систем факультету комп’ютерних наук та кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка

2020 – теперішній час      молодший науковий співробітник відділу методів негладкої оптимізації Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України

Субградієнтні методи з перетворенням простору
Застосування методів негладкої оптимізації
Опуклий аналіз

Кількість наукових праць – 15

Стецюк П.И., Стовба В.А., Мартынюк И.С. Алгоритм метода эллипсоидов для нахождения Lp-решения системы линейных уравнений. Теорія оптимальних рішень. 2017. С. 139 – 146.

Стецюк П.И., Стовба В.А., Жмуд А.А. Метод эллипсоидов для нахождения решения переопределенной СЛАУ. Теорія оптимальних рішень. 2018. №17. С. 115 – 123.

Stetsyuk P., Stovba V., Chernousova Z. Subgradient Method with Polyak’s Step in Transformed Space. Optimization and Applications. OPTIMA 2018. Communications in Computer and Information Science. 2018. Vol. 974. P. 49 – 63.

Стовба В.О., Жмуд О.О., Криворучко О.І. Експерименти з субградієнтними методами Поляка для розв’язування сумісних СЛАР. Теорія оптимальних рішень. 2019. №18. С. 81 – 87.

Стецюк П.І., Стовба В.О., Жмуд О.О. Про швидкість збіжності субградієнтних методів з кроком Поляка. Наук. вісник Ужгород. ун-ту. Сер. матем. і інформ. 2019. №1(34). С. 94 – 101.

Стецюк П.І., Стовба В.О. Субградієнтні методи з кроком Поляка та програма amsg2p. У Субградієнтні алгоритми та задачі на комбінаторних конфігураціях. Київ: Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ. С. 34 – 61.

Стовба В.О. Метод еліпсоїдів для знаходження параметрів лінійної регресії. Cybernetics and Computer Technologies. 2020. №3. С. 14 – 24.

Закінчив Львівський державний університет ім. І. Франка (1969 р.); захистив кандидатську дисертацію «О некоторых вопросах автоматизации исследований в алгебре и теории чисел (на примере изучения n-мерных коммутативных формальных групп над кольцами целых локальных полей)» (1973 р.); захистив докторську дисертацію «Разработка методов обоснования гипотез теории алгебраических кривых и геометрии чисел» (2005 р.)

1969 – 2006, 2020 Інженер, аспірант, молодший науковий співробітник, керівник групи, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник Інституту кібернетики АН УРСР (Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАНУ), м. Київ.

2006 – 2020 професор кафедри електроніки, робототехніки і технологій моніторингу та інтернету речей; завідувач кафедри прикладної інформатики; завідувач кафедри комп’ютерних мультимедійних технологій, Національний авіаційний університет, м. Київ.

• Теорія формальних схем, формальних груп, їхні узагальнення та застосування.
• Групи Лі та алгебраїчні групи.
• Характери, L-функції, функції розподілу та щільності, застосування.
• Геометрія чисел.
• Оптимізація на многовидах.
• Застосування методів (недифференційованої) оптимізації
• Динамічні системи на многовидах.
• Комп’ютерна алгебра та (інтервальні) обчислювальні методи.
• Семантичний Web та (категорні) моделі штучного інтелекту.

Кількість наукових праць – 262

Теорія формальних схем, формальних груп, їхні узагальнення і застосування.

Глазунов М.М. Про «нормені підгрупи» одновимірних формальних груп, визначених над кільцем цілих локального поля. Доповіді Академії Наук УРСР. 1973. Серія А. № 11. С. 965–968.

Глазунов Н.М. Замечания об n-мерных коммутативных формальных группах над кольцом целых поля ρ-адических чисел. Укр. Мат. Журнал. Т. 3. 1973. С. 352–354.

Glazunov N.M. On norm maps and «universal norms» of formal groups over integer rings of local fields. Continuous and Distributed Systems. Theory and Applications. Berlin Heidelberg: Springer. 2014. P. 73–80.

Групи Лі і алгебраїчні групи

Glazunov N.M., Karpinsky F., Kornyak V. Solving some problems of Algebra, Analysis and Mathematical Physics on Computer Algebra Systems. Cybernetics and Systems Analysis. 1991. 27. P.189–198.

Glazunov N.M. Duality in abelian varieties and formal groups over local fields. I. Chebyshevskii Sbornik. 19:1. 2018. P. 44–56.

Характери, L-функції, функції розподілу і щільності, застосування.

Glazunov N.M. On Equidistribution of Values of Kloosterman Sums. Doklady Acad. Nauk Ukr. SSR. Ser. A. 1983. No 2. P. 9–12.

Glazunov N.M. On moduli spaces, equidistribution, bounds and rational points of algebraic curves. Ukrainian Math. Journal. No. 9. 2001. P. 1174–1183.

Glazunov N.M. Arithmetic Statistics, Probabilities and Langlands correspondence, “Analytical and computational methods in probability theory and its applications – ACMPT–2017”. Proc. of Int. Conf. on Analytical and Computational Methods in Probability Theory and its Applications (ACMPT–2017). Lomonosov Moscow state University. Russia. 2017. P. 220–225.

Геометрія чисел.

Доведена (в співавторстві) гіпотеза Г. Мінковського про критичний визначник області |x|^p + |y|^p < 1, p > 1;

Глазунов Н.М., Голованов А.С., Малышев А.В. Доказательство гипотезы Минковского о критическом определителе области  |x|^p + |y|^p < 1 // Исследования по теории чисел. 9. Записки научных семинаров ЛОМИ. 1986. 151. С.40-53.

Glazunov N.M. Minkowski’s Conjecture on Critical Lattices and the Quantifier Elimination. Algoritmic algebra and logic. Proc. of the A3L 2005. Passau. Germany. P. 111–114.

Glazunov N.M. On A. V. Malyshev’s approach to Minkowski’s conjecture concerning the critical determinant of the region |x| ^p +|y|^ p <1 for p>1 // Chebyshevskii Sbornik 17:4. 2016. P. 185–193.

Оптимізація на многовидах

Глазунов Н.М. Разработка методов обоснования гипотез формальных теорий. Lambert Acad. Publ. 2014. 289 p. (ISBN 978-3-659-58011-6)

Glazunov N.M. Nondifferentiated optimization and forms of elastic bodies with standing the maximum load. Proceedings of the 4th international conference «Mathematical modeling, optimization and information technologies». 2014. Chisinau. Evrica. P. 109–116.

Застосування методів (недифференційованої) оптимізації

Глазунов Н.М., Постникова Л.П., Шор Н.З. Арифметическое моделирование случайных процессов и эргодическая теорія. Кибернетика и системный анализ. 2004. № 4. С.73–86.

Glazunov N.M. Arithmetic minima problems and methods for their investigation. Proceedings of the 3th international conference «Mathematical modeling, optimization and information technologies». Chisinau. Evrica. 2012. P. 286–290.

Glazunov N.M. Arithmetic modeling of random processes and r-algorithms. Cybernetics and Systems Analysis. Volume 48. Issue 1. 2012. P. 17–25.

Динамічні системи на многовидах.

Glazunov N.M. On algebraic geometric and computer algebra aspects of mirror symmetry // Proc. of the Int. Conf. «Computer Algebra and its Applications to Physics.» Dubna–2001. Joint Institute of Nuclear Research, Dubna, 2002, pp. 104–113.

Glazunov N.M. Mirror Symmetry: Algebraic Geometric and Special Lagrangian Fibrations Aspects. Proc. of the Int. Conf. «Symmetry–2001», Part 2 of Volume 43 of Proceedings of Institute of Mathematics of NAS of Ukraine. 2002. P.623–628.

Glazunov N.M., Kryvonos Yu.G., Kharchenko V.P. Differential-algebraic equations and dynamical systems on manifolds. Cybernetics and Systems Analysis. Volume 52. Issue 3. 2016. P. 408–418.

Комп’ютерна алгебра та (інтервальні) обчислювальні методи.

Glazunov N.M. Integration of Computer Algebra Systems and Interval Computations, and Applications. Programming (Programmirovanie). 1992. No. 5. P. 51–57.

Glazunov N.M. On Validated Numerics, Category Theory and Computer Algebra Framework for Simulation and Computation in Theoretical Physics. Nuclear Instruments & Methods in Physics Research. Section A. Vol. 502. Nos.2-3. 2003. P. 654–656.

Glazunov N.M. Interval computations and their Categorification. Numerical Algorithms. 2004. 37. 159–164.

Семантичний Web та (категорні) моделі штучного інтелекту.

Glazunov N.M., Kalughnin L.A., Stogny A.A., Sushchansky V.I. Problems Concerned with Development of Algebraic Computer Aided Research. Cybernetics (Kibernetika, Kiev). 1983. No. 2. P. 1–10.

Glazunov N.M. Categorification of Fourier Transforms, Efficient Computation and Computing Intelligence. Nuclear Instruments & Methods in Physics Research, Section A. Vol. 534. 2004. Р. 324–328.

Glazunov N.M. Object-oriented knowledge base system for judgments about OWL ontology (in Ukraine). Scientific report on scientific and technical work. I, II stages. 2006–2007. The state registration number is 0106U009460. National Academy of Sciences of Ukraine – State Committee of Communications of the Cabinet of Ministers of Ukraine. 60 p.

Народився 31 січня 1960 року в м. Києві. Після закінчення фізико-математичної школи вступив на навчання у 1976 році до Київського державного університету на факультет кібернетики (спеціальність ‑ прикладна математика).

1981 — 1984 роки ‑ працював в Спеціальному конструкторському бюро математичних машин і систем Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова (нині ‑ Інститут проблем математичних машин і систем НАН України) на посаді інженера, потім був командиром радіо-локаційного взводу в армії, в протиповітряних військах. Після армії поступив в аспірантуру Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова, науковий керівник – проф. Ю.В. Капітонова.

О.О. Летичевський працював в Інституті кібернетики після закінчення аспірантури. Він також працював в компанії ЛітСофт програмістом та архітектором програмних систем. Останні двадцять років О.О. Летичевський працює в Інституті кібернетики як науковий співробітник. Наразі очолює відділ теорії цифрових автоматів.

У 2006 році захистив кандидатську дисертацію за темою «Верифікація та тестування інтерактивних систем специфікованими базовими протоколами» та в 2016 році докторську – тема «Символьні методи в тестуванні та верифікації високонадійних програмних систем».

Працює над сучасними програмними системами та провідними алгебраїчними теоріями – алгебраїчне та інсерційне програмування, кібербезпека та розробка супернадійних систем, працює в області використання формальних методів у верифікації та тестуванні програмного та апаратного забезпечення, в тому числі блокчейн-платформи та розподілені системи.

Роботи О.О. Летичевського були використані компанією MOTOROLA в галузі формальної верифікації. Він співпрацював з багатьма компаніями із США, був контрактором Міссурійського університету (Rolla). Розробки О.О. Летичевського з кібербезпеки та модельних методів впроваджено в роботу низки підприємств України, зокрема, в галузі ядерної енергетики.

О.О. Летичевський має понад 70 наукових праць, 1 монографію, 4 авторських свідоцтва.

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2019 року за роботу «Забезпечення функціональної безпеки критичних інформаційно-керуючих систем». (Указ Президента України від 13 січня 2020 року № 4).

Народився  29 січня 1940 року в селі Велика Каратуль Переяслав Хмельницького району Київської області. Закінчив у 1964 році  Київський політехнічний інститут, спеціальність – «обчислювально-рішаючі прилади та пристрої». З 1964 року працює в Інституті кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України, у 1974 році після закінчення аспірантури у  В.М. Глушкова захистив кандидатську дисертацію, а у 2004 році захистив докторську дисертацію.

В.А. Вишинський має наукові інтереси в кібернетиці, зокрема в теорії обчислювальної техніки, теорії інформації, теорії алгоритмів та фізиці елементної бази засобів обробки інформації.

У восьмидесяті роки минулого сторіччя В.А. Вишинський оприлюднив основний закон розвитку обчислювальної техніки за поколіннями. Це дозволило йому вирішити головну проблему сучасної обчислювальної техніки, яку у сімдесяті роки сформулював В.М. Глушков – створення інформаційної технології для її втілення в апаратурі елементної бази мікроелектроніки. Тобто замінити арифметичні машинні команди у сучасних комп’ютерах на дії у більш складній алгебрі. Вирішення цієї проблеми він захистив у своїй докторській дисертації, актуальність результатів якої має місце і сьогодні.

Розвиваючи наукові ідеї В.М. Глушкова, В.А. Вишинський осучаснив наведену вище проблему, як таку, що направлена на пошуки інформаційної нано технології. Для її вирішення він розв’язав шосту проблему Д.Гілберта, що покладена ним в основу методу досліджень не тільки в галузі фізики елементної бази, але й в самій науці кібернетиці. За допомогою цього методу була побудована адекватна природі модель фотона, як неоднорідність розподілу матерії. Тобто, виходячи з глушковського розуміння, що таке інформація, було запропоновано використовувати фотон у якості мінімальної одиниці інформації в пошуковій інформаційній нано технології. Крім того, була побудована, теж найбільш адекватна природі, модель атома водню на основі елементарних частинок речовини. Досліджуючи цю модель, була виявлена можливість фізичного  розміщення  в ній  фотону, тобто збереження його як інформації під час її обробки. Складність такого збереження полягає в тому, що фотон не існує у стані спокою – він весь час знаходиться в русі зі швидкістю поширення світла.

Дослідження в галузі фізики елементної бази дозволили вирішити ще ряд суттєвих наукових проблем, які до сьогоднішнього часу не знаходили відповіді у природознавстві.

Вирішення проблеми Д.Гілберта дозволило дещо по іншому визначити область і метод досліджень науки кібернетики, ніж це визначено її «батьками». Тобто, вказати на область існування матерії, яка входить в інтереси кібернетики та метод досліджень, що випливає з неї. Це дозволило надати відповідь на одні із головних питань, які з початку існування кібернетики не знаходили собі відповіді. Наприклад, що таке проста, складна, мала та велика матеріальна система.

В.А. Вишинський має понад двісті  наукових праць у вітчизняних та зарубіжних журналах, а також 15 патентів (авторських свідоцтв).

Серед останніх публікацій:

1. Вышинский В.А. Трудности развития вычислительной техники в условиях кризиса физики / В.А. Вышинский, // Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах 2014, №2. – С. 121-126.
2. Вышинский В.А. Новая система постулатов (аксиом) – решение шестой проблемы Гильберта / В.Вышинский// «Единый всероссийский научный вестник» 2016, №2 часть – С. 29-35.
3. Вышинский В.А. Поиски водораздела между живой и неживой материей/ ВА Вышинский// Российско-китайский научный журнал «Содружество» 2017, № 13, С.27-32
4. Вышинский В.А. Предмет и метод исследований кибернетики (SUBJECT AND METHOD OF RESEARCH OF CYBERNETICS)/ВА Вышинский// Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) 2018, VOL 2, № 29, p.46-53

За останні чотири роки, більше п’ятдесяти публікацій розміщені на його персональному сайті:  www.vva.kiev.ua

Народився 02.01.1938 р. у місті Мінусинськ Красноярського краю, де закінчив 10 класів середньої школи. З 1955р. по 1960р. – студент Томського політехнічного інституту ім.С.М.Кірова (м. Томськ). Після закінчення інституту одержав кваліфікацію радіоінженера за фахом “Радіотехніка”.  З 1960р. працював на підприємстві п/с №1, м. Красноярськ, а з 1964 р. по 1966р – у Науково-дослідному інституті керуючих обчислювальних машин, м. Сєвєродонецьк Ворошиловоградської області.

У 1966р. поступів до аспірантури з відривом від виробництва в Інститут кібернетики ім. В.М.Глушкова НАН України, яку успішно закінчив, захистивши в 1969р. кандидатську дисертацію за спеціальністю “Обчислювальна техніка”. У 1983р. захистив докторську дисертацію на тему “Основи теорії, структурної організації і проектування модулів і систем пам’яті проблемно-орієнтованих ЕОМ і мікропроцесорних систем”.

З 1968р. до цього часу працює в Інституті кібернетики ім. В.М.Глушкова НАН України, пройшовши шлях від провідного інженера, молодшого наукового співробітника до зав. відділом.

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2012 р.); Лауреат премії Ради міністрів СРСР у галузі науки й техніки (1984р), нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР ( 1988р); має 215 друкованих праць, серед них 45 винаходів, 10 монографій та співавтор у трьохтомному довіднику з обчислювальної техніки за редакцією Б.Н.Малиновського (1974р.– 1976р.)

Теорія і методи системної інтеграції, проектування проблемно-орієнтованих комп’ютерів та систем, засобів їх професійної орієнтації, пристроїв і систем інтелектуальної пам’яті із застосуванням новітніх інформаційних технологій  (багатоагентної технології, онтології та ін.)

Створено теорію, методи структурної організації та проектування перших вітчизняних персональних ЕОМ, засобів їх професійної орієнтації та автоматизованих робочих місць на їх основі.

Розроблено теорію та технологію комплексної інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень за допомогою систем інформаційної підтримки (СІП). Запропоновано шляхи підвищення інтелектуалізації СІП та алгоритми рішення деяких задач за допомогою СІП.

Розроблено теорію і методи багаторівневої системної інтеграції як методологічної основи оптимального проектування (комплектування), створення і застосування комп’ютерних систем. Розроблено моделі і методи інтеграції компонентів на різних рівнях проектування.

Розроблено теоретичні основи організації великих комп’ютерних систем з складною архитектурою.

У межах проблеми створення комп’ютерних систем з надвисокої продуктивністю виконано дослідження особливостей архітектурно-структурної організації систем обробки інформації за принципами “Процесор-у-Пам’яті“ (Processor-in-Memory (PIM)), “Пам’ять-у-Процесорі” (Memory-in-Processor (MIP)), та ін. на одному кристалі БІС. Розроблено пропозиції по архітектурно-структурній організації приставки – прискорювача “Процесор-у-Пам’яті” для реалізації складних функцій і трудомістких операцій для ЕОМ і кластерных систем.

За роботу «Проблемно-орієнтовані обчислювальні засоби обробки інформації в реальному часі» отримано Державну премію України в галузі науки і техніки 2012 року.

З 1968 року після закінчення  механіко – математичного факультету Львівського університету (за спеціальністю «математика») працює в Інституті кібернетики  НАН України на посадах інженера (1968-1972), молодшого наукового співробітника (1972 – 1975), старшого наукового співробітника (1975 – 1986); з 1988 року – завідувач лабораторії, з 1990 року – завідувач створеного на базі лабораторії відділу оптимізації керованих процесів. Кандидат фіз.-мат. наук — 1972, доктор фіз.-мат. наук -1979, професор – 1987, член–кор. НАН України (1997), академік НАН України.

А.О. Чикрій є професором трьох університетів: Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1980-2000, 2011-2016), Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут» (1998), Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (2010).

Автор 450 наукових праць. Серед них — 5 монографій та 30 міжнародних оглядів в журналах та книгах колективів авторів, більше 150 публікацій за кордоном. Науковий керівник захищених 35 кандидатських та 3 докторських дисертацій

Спеціаліст в області прикладного нелінійного аналізу, зокрема, теорії многозначних відображень, теорії функцій дійсної змінної, математичних методів керування, теорії динамічних ігор та пошуку рухомих об’єктів, учень і послідовник, М. Красовського, Л. Понтрягіна, Б. Пшеничного

Заклав основи нелінійної теорії уникнення зіткнень рухомих об’єктів; запропонував позиційний метод групового переслідування, що узагальнює правило екстремального прицілювання М. Красовського; розробив метод розв’язуючих функцій, використавши функціонали Г. Мінковського і ввівши обернені їм відображення; встановив зв’язок з прямим методом Л. Понтрягіна, дав теоретичне обгрунтування класичного правила паралельного зближення та ситуації “оточення” по Б.Пшеничному в задачах групової взаємодії; запропонував методи пошуку рухомих об’єктів, що базуються на марковських моделях; розробив методи розв’язання інтегральних, диференціально-різницевих та інтегро-диференціальних ігор, ігрових задач для систем з дробовими похідними Рімана-Ліувілля, Капуто, Міллера-Росса, Хільфера, Грюнвальда-Летнікова, ігор з імпульсними керуваннями, конфліктно-керованих процесів для систем з розподіленими параметрами.

Прикладні розробки

Разом з співробітниками відділу розробив ряд проблемно-орієнтованих комп’ютерних систем, моделюючих комплексів та тренажерів, пов’язаних з керуванням рухомими об’єктами різної природи в умовах конфлікту та невизначеності.

Це, зокрема, моделюючий комплекс для оптимізації взаємодії угрупувань керованих об’єктів космічного базування, що рухаються по кругових та емпіричних орбітах, для програми «зоряних війн».

В авіаційній галузі розроблено тренажери для безпечного злету та посадки літаків в екстремальних умовах. Створена система для гарантування м’якої посадки літака на авіаносець. Остання робота виконана у співпраці з NIST(Національний інститут стандартів і технологій, США).

В рамках проекту НТЦУ разом з харківськими та київськими фізиками в кооперації з Брукхейвенською національною лабораторією (США) розроблена система керування пучками заряджених частинок на основі рівнянь Власова та Фоккера-Планка-Колмогорова.

На базі марковської кліткової моделі створено моделюючий комплекс для пошуку та стеження за рухомими об’єктами для потреб ВМФ. Методика може бути застосована до пошуку стаціонарних цілей, що зазнали аварії та перебувають у важко доступних місцях, зокрема, затонулих суден, косяків риб.

Проблема уникнення сутичок рухомих об’єктів актуальна для безпечного руху в аеро та морських портах. Знання динамічних можливостей рухомих об’єктів та моделювання процесів дозволяє диспетчерським службам планувати безаварійне функціонування.

Гранти та відзнаки:

• Грант соросівського професора ISSER SPU 041077 (1994-1996)
• Державна премія України в  галузі  науки і техніки (1999)
• Грант STCU 1746 (2002 – 2004),  грант STCU 5240 (2011 – 2013)
• Премія імені  В.М.Глушкова (2003)
• Гранти ФФД (2011-2013, МОН), (2013-2015, МОН), (2014-2015,НАН)

Членство в національних та міжнародних наукових організаціях:

•  AMS  (American Mathematical  Society)
• ISDG (International Society of Dynamic  Games)
• GAMM (Gesellschaft  fϋr Angewandte  Mechanik  und Mathematik)
• Pacific Optimization Research Activity Group (POP)
• Президент української асоціації динамічних ігор

Членство у  редколегіях  наукових  журналів та збірників наукових праць:

• Information Technology for Economics  and  Management  (Poland, Gliwice), головний редактор по Східній Європі
• Проблемы  управления  и информатики
• Proceedings of the Steklov Institute of  Mathematics (Єкатеринбургська  філія)
• Теория оптимальных  решений
• Кибернетика и вычислительная техника

Рейтинг у міжнародних науково – метричних базах:

• Scopus (кількість робіт на обліку – 124, кількість посилань на них – 297, h – індекс – 12);
• Goоgle Scolar (кількість робіт на обліку – 266; кількість посилань на них – 1868; h — індекс – 18).

Основні наукові публікації:

Монографії

• Динамические  игры с разрывными траекториями, Наук. думка, 2005, 220с.  (Ю.Г.Кривонос, И.И. Матичин).
• Soft Landing of Moving Objects, Gaithersburg, NIST, USA, 1998, 137 p.;
• Conflict — Controlled Processes, Kluwer, Boston- London – Dordrecht, 1997, 424 p., перевидано у 2007, 2010, 2013, Springer Science and Business Media;
• Линейно-квадратичные дифференциальные игры, Наук. думка,1994, 320с. (В.И.Жуковський);
• Конфликтно-управляемые процессы, Наук. думка, 1992, 384 с.;

Міжнародні наукові огляди

• Proceedings of the Steklov Institute of Mathematics, Moscow, 2016, vol. 293 (L.A.Vlasenko, A.G.Rutkas)
• Proceedings of the Steklov Institute of Mathematics, Moscow, 2016, vol. 292  (L.A.Vlasenko)
• Proceedings of the Steklov Institute of Mathematics, Moscow, 2015, vol. 291 (G.Ts.Chikrii)
• Bilinear  Markovian Processes of  Search for Stationary and Moving Objects, NATO Science for Peace and  Security, Series D: Information and  Communication Security, IOS Press, 2014, vol. 37 (P.Pardalos, V.Jatsenko, M.Fenn)
• Dynamic Games Involving Impulses, Poland, Lublin Univ. Technology,  2013 (I.I.Matychyn, K. Gromaszek)
• Set – Valued Mapping in Game Problems of Dynamics, Proceedings of  ISAAC, Progress in analysis, Steklov Institute of Mathematics, Moscow, 2012
• Mathematika Balkanica, New Seriea, vol. 26, 2012, Fasc. 1-2 (I.I.Matychyn, V.V.Onyshchenko)
• Annals of the Int. Society  of Dynamic Games, Boston, Birkhauser, 2012, vol. 12 (A.A.Belousov, A.G. Chentsov)
• Book “Modeling and Optimization”, Lublin Univ. Technology, Poland, 2011 (I.I.Matychyn, K. Gromaszek, A. Smolarz)
• Annals of the Int. Society  of Dynamic Games, Boston, Birkhauser, 2011, vol. 11  (I.I.Matychyn)
• Proceedings of the Steklov Institute of Mathematics, Moscow, 2010, vol. 271
• New Trends in Nanotechnology and Fractional Calculus Applications, Springer, Dordrecht, Heidelberg, London, New York, 2010 (I.I.Matychyn)
• Proceedings of the Steklov Institute of Mathematics, Moscow, 2010, Suppl. 2  (A.A.Belousov)
• Proceedings of the Steklov Institute of Mathematics, Moscow, 2010, Suppl.1 (I.I.Matychyn)
• Annals of the Int. Society  of Dynamic Games, Birkhauser, 2009 (I.I.Matychyn)
• Optimization Method and Software, Spec. issue ded. to the  memory of Prof. N. Shor, Taylor and Francis, Oxfordshire, ИК, vol. 23,  No. 1 , 2008
• Springer Book “Pareto-Optimality, Game Theory and Equilibria”,  2008
• Advances in Dynamic Game Theory, Birkhauser, Boston, vol. 9,  2007 (I.I.Matychyn)
• J. of Math. Science, Springer, New York, vol. 139, № 5, 2006 (A.A. Belousov)
• Advances in Dynamic Games, Birkhauser, Boston, vol.8, part II, 2006
• Nonlinear Analysis: Real World  Applications, Elsevier, 2005 (V.F. Zadorozhnii and others)
• Computer and  Mathematics with Applications, Pergamon, Washington, USA, vol. 44,  2002 (S.D. Eidelman)
• Game Theory and Appl. VI, Nova Science Publ., Huntington, New York, 2001. (S.D.Eidelman)
• J. of Math., Game Theory and Algebra, Nova Science. Publ., Inc. vol.7,  № 2/3, 1998
• Game Theory and Appl. III, Nova Science Publ., Inc., New York, 1997
• J. of   Math. Science, Dynamical Systems, 2, Springer, 80 (1996)
• New Trends in Dynamic Games and Applications, Birkhauser, Boston – Basel – Berlin, 1995, (J.S.Rappoport, P.V. Prokopovich)
• J. “Facta Universitatis”, Univ. of  Nis, Jugoslavia, 1994,  vol. 1,  No.4 (Klimenko He. V.)
• Mathematical Control Theory, Int. Math.Banach Center Publ., vol.14, PWN, Warsaw, 1985
• Wissenschaftliche zeitschrift, Leipzig Techn. High.School, 1982 (B.N. Pshenichny, J.S.Rappoport)

Народився у 1968 році. Освіта вища (Московський інститут електронної техніки). З вересня 1993 року (після стажування) по січень 2010 року працював у відділі автоматизації програмування Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України. За цей час пройшов шлях від інженера-програміста до старшого наукового співробітника (з 1996 року). У 1995 році захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю 01.05.03. У 2002 році отримав звання старшого наукового співробітника. В 2010 році (в зв’язку зі створенням лабораторії високопродуктивних та розподілених обчислень) обраний на посаду завідувача лабораторії

паралельні і розподілені обчислення, зокрема, ефективна обробка великих наборів даних, добування знань з дослідних даних (OLAP та data mining, геостатистика, аналіз часових рядів), подання і інтеграція даних (XML та сховища даних), штучний інтелект. Значна частина наукових досліджень спрямована на застосування в галузі обробки результатів геофізичних досліджень.

Член європейської (EAGE) та американської (SEG) асоціацій промислових геофізиків

Роботи у галузі алгебро-граматичних методів розробки програмних систем за специфікацією моделі предметної області. За здобуті в цій галузі результати у 2001 році отримав премію Президента України для молодих вчених Національної академії наук України

Оригінальні результати наукової діяльності використано для розвитку інструментарію геологічного моделювання – пакетів “ГеоПошук”, “Tesseral 2-D”, “Tesseral Pro” для дослідження родовищ корисних копалин. Ці системи мають чимале впровадження як в Україні, так і за кордоном, зокрема в Росії, Канаді, Китаї та США, неодноразово експонувалися на міжнародних виставках.

Отримані наукові результати доповідалися на багатьох наукових конференціях та надруковані у 60 публікаціях, з яких 12 опубліковані у останні 5 років, має 5 свідоцтв авторського права на програмний продукт

Закінчила НТУУ «Київський політехнічний інститут (1984); захистила кандидатську дисертацію по темі «Математичні моделі процесу розвитку гіпоксії при інфекційних захворюваннях, ішемічній хворобі серця та їх аналіз» (2007).

• розробка та математичне дослідження моделей функціональних систем організму людини.

Кількість друкованих праць – 36. Рейтинг в науково – метричній базі Scopus:

• кількість  робіт на обліку – 2,
• кількість посилань на них – 3,
• індекс Хірша – 1.

Народився 8 грудня 1944 року в м. Києві. В.О. Романов працює в Інституті кібернетики з 1968 року. Пройшов шлях від інженера до завідуючого науковим відділом. Доктор технічних наук, старший науковий співробітник.

В.О. Романов є розробником теорії і методів проектування засобів інформатики і комп’ютерного приладобудування, методів аналізу і обробки даних недетермінованої природи про стан складних біологічних об’єктів.

За безпосередньою участю В.О. Романова та під його керівництвом в Інституті кібернетики створено і впроваджено 20 систем збору і обробки даних, модулі профорієнтації для вітчизняних ПК, великі гібридні інтегральні схеми і гібридні інтегральні функціональні пристрої для енергетичного та транспортного машинобудування.

За останні роки В.О. Романовим в рамках міжнародних проектів розроблені прилади сімейства «Флоратест» для експрес-діагностики стану сільськогоспо­дарських рослин, бездротові сенсорні мережі для промислового землеробства, прилади для експресного виявлення гострих вірусних інфекцій. Підписані три ліцензійні угоди на серійне виробництво приладів сімейства «Флоратест», за якими створено і впроваджено більше 50 приладів як в Україні, так і за кордоном.

У 2013–2014 роках В.О. Романовим розроблено і підготовлено до серійного виробництва інтелектуальні медичні комунікатори, підписана ліцензійна угода на їх виробництво. Діючі зразки медичних комунікаторів передані у центральний військовий госпіталь для дослідної експлуатації.

У 2014 році підготовлені проектні рішення для створення систем підвищення живучості солдата ХХІ сторіччя, пропозиції за якими направлені для впровадження у Міністерство оборони України.

В.О. Романов виконує значну організаційну роботу: з 1998 року учений секретар спеціалізованої вченої ради Інституту кібернетики з захисту дисертацій, з 2006 по 2011 рік – член експертної ради ВАК України, з 1996 року – головний редактор науково-технічного журналу «Електронні компоненти і системи».

В.О. Романов активно займається педагогічною діяльністю – 15 років викладав у НТУУ «КПІ» на факультеті авіакосмічних систем, активно працює з творчою молоддю – підготував двох докторів і двох кандидатів наук.

Має понад 200 наукових праць, серед яких 6 монографій, 6 держав­них стандартів і 36 авторських свідоцтв і патентів на винаходи. 28 винаходів впроваджено у виробництво з загальним еконо­мічним ефектом 4423,67 тис. крб. Має у базі Scopus 6 праць, у базі Scholar Google – 83 праці.

Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, нагороджений Почесною грамотою Кабінету міністрів України, премією імені академіка С.О. Лебедєва НАН України, є кращим винахідником НАН України, відзначений дипломом за кращий винахід України в номінації «Технології агропромислового комплексу».